"Добрі вісті"інтернет-портал"Good news" 

Верховна Рада України

  Сергій Чернов.Новини

Харківська обласна рада

Народний депутат України

Дергачівська РДА

  План основних заходів Дергачівської РДА

Геннадій Лазарєв

 План основних заходів Дергачівської районної ради

Дергачівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області

Дергачівська об’єднана  державна податкова інспекція Головного  управління Міндоходів у Харківській обл. інформує

Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі інформує!

Харківська об’єднана  фінансова інспекція в Дергачівському районі інформує

Загальноосвітні заклади Дергачівського району

Харьковская Епархия

Храми  Дергачівського району

Солоницівська селищна рада  

ВАТ «Укртелеком»

ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»

Бесплатные объявления - Дергачи

Погода в Дергачах

Фокус     Подробности

Признание народа

 

     

 

 

  Харківська об*єднана фінансова інспекція в Дергачівському районі

 ← На головну                                                                                "Добрі вісті"

  Начальник контрольно-ревізійного відділу в Дергачівському районі               

     Бондаренко Лариса Миколаївна  т. 3-03-91

Звернутися за номером "телефону довіри" можна протягом робочого часу за номерами:

ГоловКРУ України - (044) 425-38-18 та (044) 425-37-71.

КРУ в Харківській області 757 43 04, 705 11 08

КРВ в Дергачівському районі 3 11 46.

Графік прийому громадян:

Начальник КРВ в Дергачівському районі

 Бондаренко Л. М.________Понеділок, вівторок з 14.00 по 16.00

_______________________________________________________

01.02.2012

Про функціонування „телефону довіри”

Відповідно до Конституції України, Закону України „Про звернення громадян”, громадянам України надано право вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси та відновлення їх у разі порушення. Державні органи та посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
        Основними напрямками роботи за зверненнями громадян у Держфінінспекції в Харківській області є повний та всебічний розгляд звернень і своєчасне реагування на порушені у зверненні питання.

З метою отримання інформації в Держфінінспекції в Харківській області функціонує “телефон довіри"  –  705-11-08.
        Задзвонивши по “телефону довіри”, Ви отримаєте роз’яснення чинного законодавства в рамках повноважень органів Держфінінспекції України.

Проявивши свою громадянську позицію, Ви маєте можливість повідомити органи Держфінінспекції про факти порушення чинного законодавства при витрачанні бюджетних коштів, використанні державного чи комунального майна.

В разі неправомірних дій або бездіяльності, проявленої байдужості з боку службових осіб органів Держфінінспекції України при  здійснені  своїх повноважень, Ви маєте можливість повідомити про це, скориставшись “телефоном довіри”.

З метою встановлення дійсних партнерських відносин та взаємної довіри, Держфінінспекція в Харківській області роз’яснює, що головним завданням служби є державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та майна. Управління буде вдячне Вам за передану інформацію та в рамках своїх повноважень, визначених чинним законодавством, надасть інформаційно-консультативні послуги з питань здійснення державного фінансового контролю , а в разі необхідності - перевірить інформацію в ході проведення планових ревізій.

Крім того, у секторі інспектування в Дергачівському районі Харківської об’єднаної Держфінінспекції функціонує „телефон довіри”

 3-11-46, за яким приймаються повідомлення з аналогічних питань.

Прес-служба Держфінінспекції в Харківській області

 

05.12.2012

„Межа службових повноважень”

 

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у осіб, передбачені Конституцією та законами України.

 

Відповідно до ст.6 Закону про корупцію державним службовцям забороняється неправомірно сприяти фізичним та юридичним особам у здійснені ними господарської діяльності, в одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, в укладанні контрактів (у т.ч. на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти), Неправомірне сприяння фізичним чи юридичним особам у здійсненні ними іншої діяльності , крім господарської, може розглядатися як загальна форма використання своїх службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди;

 

Неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів самоврядування або посадових осіб;

 

Під втручання діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб у Законі про корупцію варто розуміти вплив у будь-якій формі на посадових осіб чи інших представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування з метою перешкодити виконанню ними своїх службових обов’язків, змінити характер їхніх дій, добитися винесення незаконного рішення або його змінити тощо. до конкретних форм впливу можна зарахувати: вказівку, погрозу, шантажування, умовляння, критику в особах масової інформації до вирішення конкретної справи у зв’язку з її розглядом, проведення пікетів тощо. Вплив може здійснитись і через третіх осіб - близьких родичів, колег по роботі тощо.      

 

 

Старший державний фінансовий

інспектор сектору інспектування

в Дергачівському районі

ХО ДФІ                                                                      Д.О. Шуляков

 

 

„Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств”

 

 

Під час проведення державного фінансового аудиту окремих господарських операцій виявлено факти надання об’єктами аудиту коштів у позику юридичними особами, зокрема асоційованим і дочірнім підприємствам на безпроцентній основі та на визначений строк.

 

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору відповідно до вимог Цивільного кодексу України, інших активів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

 

Одним із видів договорів є договір позики, особливості укладання якого визначаються параграфом 1 гл. 71 Цивільного кодексу України. Так, позику можуть надавати підприємства інших суб’єктах господарювання чи фізичним особам на безоплатній основі та на визначений строк.

 

Як впливає з викладеного, суб’єкти  господарювання законодавчо не обмежені в наданні грошових коштів у позику на безоплатній основі та на визначений строк.

 

Згідно зі ст. 75 та 89 Господарського кодексу України державні комерційні підприємства та господарські товариства зобов’язані складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

 

Відповідно до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання , у статному фонді яких більш як 50% акцій (часток планів) належить державі, та їх дочірніх підприємств, затвердженого наказом Міністерства економіки України  від 21.06.2005 №173 (далі-наказ № 173) , фінансовий план підприємства відображає очікувані фінансові результати діяльності підприємства в запланованому році. Планові фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання визначаються на підставі планових показників їх доходів та витрат за видами діяльності.

 

Крім того, фінансовий план відображає розмір планового чистого прибутку та його розподіл, а також планові показники обов’язкових платежів підприємства до бюджетних цільових фондів. передбачає фінансовий план і планування руху грошових коштів за видами діяльності, які розподіляються за основною, інвестиційною та фінансовою діяльністю суб’єкта господарювання.

 

Як зазначено в наданих роз’ясненнях  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України, позики грошовими коштами , надані іншим сторонам, відображаються у видатках грошових коштів інвестиційної діяльності та відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 „ Звіт про рух грошових коштів” у складі результатів операційної діяльності.

 

Водночас при складанні фінансового плану підприємство має відображати в його розділах та таблицях інформацію про всі без винятку операції фінансово-господарської діяльності, що передбачається здійснити протягом періоду, за тими статтями, за якими відображається в бухгалтерському обліку підприємства.

 

Крім того , згідно з п. 5 ст.8 закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні „ підприємство самостійно визначає за погодженням із власником або у

повноваженим ним органом відповідно до установчих документів облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із дотримання єдиних засад, установлених цим Законом , зважаючи на особливості своєї діяльності. 

 

 

 

 

 

 

Старший державний фінансовий

інспектор сектору інспектування

в Дергачівському районі                                                                  Д.О. Шуляков

 

 

29.11.2012р.

Відшкодування збитків, шкоди, завданих державі

Відповідно до ст.23 Закону про корупцію збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають відшкодуванню в установленому законодавством порядку. Водночас ст.. 22,23 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) особа, якій завдано збитків, моральної шкоди внаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)    втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)    доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того самого роду та тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Моральна шкода полягає:

1)    у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2)    у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3)    у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4)    у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Визначаючи розмір відшкодування, зважають на вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

 

 

 

Старший державний фінансовий

інспектор сектору інспектування

в Дергачівському районі                                                                  Д.О. Шуляков

 

Нюанси застосування КЕКВ при здійсненні видатків.

 

При здійсненні видатків бюджетна установа повинна чітко розмежовувати їх за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності та інші категорії).

Наказом Держказначейства від 25.11.08р. №495 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету.

Однак на практиці досить часто виникають запитання щодо застосування кодів економічної класифікації (далі -КЕКВ) у випадках, чітко не прописаних у зазначеній інструкції. Відповідно на найпоширеніші з них ви знайдете в цій консультації.

За яким КЕКВ здійснювати розрахунки з фізичними особами- консультантами , які працюють за цивільно-правовими договорами?

Різновидами цивільно-правових договорів є договір про надання послуг одна сторона( виконавець) зобов’язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1ст. 901 Цивільного кодексу, далі –ЦК). За таки договором замовник отримує конкретну послугу-дію, що зазвичай не має матеріального вираження і споживається у процесі її вчинення. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони  (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до Інструкції № 495 оплата праці працівників (за винятком суб’єктів підприємницької діяльності), які не перебувають у штаті установи (організації), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, уключаючи договір підряду, здійснюється за КЕКВ 1111 „Заробітна плата”. Отже, розрахунки за договорами цивільно - правового характеру із фізичними особами - консультантами ( за винятком суб’єктів підприємницької діяльності), здійснюються за Кекс 1111  „Заробітна плата”.  

Провідний державний

фінансовий інспектор

Харківської об’єднаної

Державної фінансової

інспекції                                                                               І.Бредіхіна

 

Щодо проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень.

 

Відповідно до   статті   112   Бюджетного   кодексу   України та на виконання пункту 2 постанови Кабінету  Міністрів України  від  26.01.2011  N  59   "Про затвердження Типового положення про бухгалтерську  службу  бюджетної  установи", Міністерством фінансів України  наказом від 01.12.2011 №1537 було затверджено  Порядок  проведення  оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень.

Так, з 2013 року починається проведення  оцінки   виконання   головним бухгалтером  бюджетної  установи  своїх  повноважень .

Оцінці  підлягає  діяльність  головного  бухгалтера,  який працює на займаній посаді не менше року,  а також  який  внаслідок організаційних змін обіймає посаду менше року,  якщо його посадові обов'язки не змінилися.

      Оцінка проводиться один раз на рік до 1 травня та  здійснюється  шляхом  проведення  внутрішнього  та зовнішнього  оцінювання  діяльності головного бухгалтера бюджетної установи.


   
Внутрішнє  оцінювання  діяльності   головного   бухгалтера здійснюється  безпосередньо  головним  бухгалтером,  який підлягає оцінці,  а  також  погоджується  керівником  бюджетної   установи, керівником   та  головним  бухгалтером  бюджетної  установи,  якій підпорядкована бюджетна установа,  у разі,  коли така  установа  є розпорядником   коштів  нижчого  рівня  державного  або  місцевого бюджету.

     Внутрішнє оцінювання     передбачає    заповнення    головним бухгалтером за погодженням із керівником бюджетної установи Анкети
про   виконання  головним  бухгалтером  бюджетної  установи  своїх
повноважень за відповідною  формою .

     Зовнішнє   оцінювання   діяльності   головного  бухгалтера
здійснюється  органом  Казначейства,  який   обслуговує   бюджетну
установу.

 

     Для  отримання  результатів зовнішнього оцінювання Комісія
Державної казначейської служби України в межах повноважень органів
Казначейства визначає та затверджує перелік питань,  за якими буде
здійснюватись зовнішнє оцінювання.

     Перелік питань  формується  виходячи із повноважень головного
бухгалтера та завдань бухгалтерської  служби,  визначених  Типовим
положенням , щодо:

  -    ведення бухгалтерського    обліку     фінансово-господарської
діяльності бюджетної установи та складення звітності;

 -     відображення у документах достовірної  та  у  повному  обсязі
інформації про  господарські  операції  і  результати  діяльності,
необхідної для оперативного  управління  бюджетними  призначеннями
(асигнуваннями)  та  фінансовими і матеріальними (нематеріальними)
ресурсами;

    -  забезпечення дотримання  бюджетного  законодавства при взятті
бюджетних зобов'язань,  своєчасного подання  на  реєстрацію  таких
зобов'язань,  здійснення  платежів  відповідно до взятих бюджетних
зобов'язань,  достовірного  та  у  повному   обсязі   відображення
операцій у бухгалтерському обліку та звітності;

   -  забезпечення контролю   за   наявністю   і    рухом    майна,
використанням  фінансових і матеріальних (нематеріальних) ресурсів
відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

    -  запобігання виникненню        негативних        явищ        у
фінансово-господарській  діяльності,   виявлення   і   мобілізація
внутрішньогосподарських резервів.

     Кожному питанню присвоюється однакова кількість балів.
     Результат оцінки  визначається виходячи із кількості набраних
балів відповідно до Переліку питань і може бути:

     позитивним -   у   разі,   коли  головний  бухгалтер  отримав
більше 70% загальної кількості балів;

     незадовільним -  у  разі,  коли  головний  бухгалтер  отримав
менше 70% загальної кількості балів.

Провідний державний

фінансовий інспектор

Харківської об’єднаної

Державної фінансової

інспекції                                                                               І.Бредіхіна

За якими КЕКВ  здійснювати придбання металевих воріт вартістю 3000 грн?

        Згідно з Порядком № 114 будівельні конструкції і деталі, зоокрема металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, блоки і збірні частини будівель і споруд, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно – технічної системи ( опалювальні котли, радіатори тощо) обліковуються на субрахунку 202 „ Обладнання, конструкції і деталі до установки”.    

Економічна класифікація видатків забезпечує чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. Так оплата поточних видатків , оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, термін експлуатації яких не перевищує 395 календарних днів або вартість яких без  ПДВ не перевищує  1000 грн.  ( включно) , належать до категорії 1130 „ При дбання товарів і послуг”.

Придбання та виготовлення меблів ( столів, стільців , шаф, тумбочок тощо), жалюзі,  ролетів,  металевих грат, віконних та дверних блоків тощо здійснюється за КЕКВ 1131 „ Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування.

Таким чином, ураховуючи що металеві ворота після установки не будуть обліковуватись як окрема одиниця обліку необоротних активів, їх придбання необхідно здійснювати саме за КЕКВ 1131.

Провідний державний

фінансовий інспектор

Харківської об’єднаної

Державної фінансової

інспекції                                                                               І.Бредіхіна

Ревізорами КРУ в Харківській області за 10 місяців 2011 року виявлено фінансових порушень на загальну суму 337,7 млн. гривень по 765 обєктах.

Протягом січня-жовтня 2011 року фахівцями КРУ в Харківській області перевірено фінансово-господарську діяльність та перевірки державних закупівель на  796 об’єктах.

Із загальної кількості охоплених контролем об’єктів 559 або 70 відсотків – бюджетні установи та організації.

За звітний період обсяг охоплених ревізіями та перевірками загальнодержавних та комунальних фінансових і матеріальних ресурсів склав 51,6 млрд. гривень.

Фінансові порушення виявлені на 781 об’єкті або на 98 відсотках перевірених.

Загальна сума виявлених фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів склала 337,7 млн. грн. по 765 об’єктах.

Вжитими заходами за наслідками ревізій відшкодовано у січні-жовтні 2011 року втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 222,7 млн. грн. або 66 відсотків суми виявлених (з урахуванням усунення порушень, виявлених у  попередніх роках).

Органам місцевої влади і самоврядування, керівникам об’єктів контролю та їх вищим органам за підсумками контрольних заходів направлено 1171 вимог для прийняття управлінських рішень.

У звітному періоді до адміністративної відповідальності притягнуто 2642 особи; до дисциплінарної та матеріальної - 930 осіб.

На розгляд правоохоронним органам передано 314 матеріалів контрольних заходів, з них порушено 117 кримінальних справ.

                                                        Прес – служба КРУ в Харківській області                                                          

18 серпня 2011р.

Щодо виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

 

Згідно з чинним законодавством виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника може бути як без звільнення працівника від своїх основних обов’язків, так і зі звільненням працівника від своїх основних обов’язків.

Виконання обов’язку тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своїх основних обов’язків – це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою (без звільнення від основних трудових обов’язків), коли працівник поряд із своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника. У цьому випадку, відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України, працівнику провадиться доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (розмір доплати встановлюється на умовах, передбачених колективним договором).

Виконання обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника (тимчасове заступництво) провадиться із звільненням від своїх основних обов’язків.

У цьому випадку, працівнику виплачується різниця між його фактичним окладом та посадовим окладом працівника, якого він замінює, якщо цей працівник не є штатним заступником або помічником відсутнього працівника (за відсутності посади заступника). Головний інженер підприємства, установи, організації на час відсутності керівника права на отримання різниці в окладах не має.

Призначення працівника виконуючим обов’язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку провадиться вищим органом управління.

Контролер-ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                                      І.І.Заріцька

12.07.11

Про підсумки роботи КРУ в Харківській області  у січні-червні 2011 року

У січні-червні 2011 року ревізії фінансово-господарської діяльності та перевірки державних закупівель проведено на 480 об’єктах.

Загальна сума виявлених фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, склала 258,36 млн. гривень.

Вжитими заходами за наслідками ревізій відшкодовано у січні-червні 2011 року втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 155,02 млн. гривень.

Органам місцевої влади і самоврядування, керівникам об’єктів контролю та їх вищим органам за підсумками контрольних заходів направлено 684 інформації для прийняття управлінських рішень, за результатами розгляду яких прийнято 619 рішень.

У звітному періоді Контрольно-ревізійним управлінням подано 464 висновки та пропозиції для застосування фінансових санкцій і нарахування платежів; пред’явлено 45 позовів до суду щодо відшкодування винними особами збитків;  до адміністративної відповідальності притягнуто 1674 особи; на 583 особи накладено дисциплінарні та матеріальні стягнення.

На розгляд правоохоронним органам передано 217 матеріалів контрольних заходів, порушено 84 кримінальних справ.

 

Прес-служба

КРУ в Харківській області

 

01.07.11

КОРОТКО - ПРО ДЕРЖАВНУ ФІНАНСОВУ ІНСПЕКЦІЮ УКРАЇНИ.

 

23 квітня 2011 року Указом Президента України № 499/2011 затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію України. Цим Положенням  визначено статус Держфінінспекції, її основні завдання, компетенцію та права, порядок призначення та повноваження голови Держфінінспекції, організаційні питання діяльності Держфінінспекції та її територіальних органів.

Державна фінансова інспекція України є правонаступником Головного контрольно – ревізійного управління України. Тому правові засади діяльності Держфінінспекції загалом є аналогічними до правових засад діяльності ГоловКРУ.

Серед відмінностей у діючих функціях ГоловКРУ та функціях Держфінінспекції, можна виділити такі: до переліку підконтрольних установ тепер будуть входити фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також підприємства, установи та організації, які отримували кошти з таких фондів. Уточнено функції Держфінінспекції щодо здійснення контролю за діяльністю контрольно – ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зокрема визначено, що Держфінінспекція здійснює оцінку фахового рівня працівників таких підрозділів.

Суттєво змінено правове регулювання питання проведення зустрічних звірок. Зокрема, такі звірки органами державної контрольно – ревізійної служби могли проводитися лише у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, тобто у першої ланки виконання відповідного зобов’язання. Водночас часто дослідити законність відповідних операцій можна лише шляхом проведення перевірок в інших юридичних осіб (постачальників товару, субпідрядників тощо). Положенням про Держфінінспекцію це проблемне питання врегульовано. Зокрема визначено, що посадові особи Держфінінспекції можуть проводити на всіх підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки.

Уперше Положенням про Держфінінспекцію унормовано право визначати розмір збитків, завданих державі чи об’єкту контролю. При цьому такі збитки мають встановлюватися згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Держфінінспекцію також встановлено систему органів Держфінінспекції, до якої належать центральний апарат, територіальні органи в областях, районах, містах, головні інспектори у районах та містах.

 

Заступник начальника КРВ

в Дергачівському районі                                                              О.В.Самойлова

Про зміни в антикорупційному законодавстві

  

 

        Звертаємо увагу, що 1 липня 2011 року набирає чинності Закон України „Про засади запобігання і протидії корупції „ (далі – Закон), крім статей 11 і 12, які згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону набирають чинності з 1 січня 2012 року.

                     

               

 

                Контролер-ревізор

              КРВ в Дергачівському районі                                                  І.І. Заріцька

 

З якою періодичністю контрольно – ревізійні служби здійснюють перевірки установ (підприємств)?

Відповідно до статті 11 Закону України „Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” державний фінансовий контроль шляхом проведення ревізій (інспектування) здійснюється у плановому та позаплановому порядках.

Плановою, за законом, є ревізія підконтрольної установи, яка передбачена у плані роботи органу ДКРС, і проводиться за сукупними показниками її фінансово – господарської діяльності за письмовим рішенням керівника органу ДКРС (Голови, заступників Голови ГоловКРУ, начальників КРУ, КРВ) не частіше, ніж один раз на календарний рік за умови, що установі не пізніше, як за 10 календарних днів до проведення ревізії, надіслано письмове повідомлення із зазначенням терміну її початку та закінчення.

Позапланова виїзна ревізія – це ревізія, яка не передбаченна в плані роботи ДКРС і проводиться на об’єкті контролю не частіше, ніж один раз на квартал  за наявності обставин для її проведення, передбачених законом, і на підставі рішення суду.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до п.п. „г” п.7 Порядку планування контрольно – ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 955, однією з підстав для включення контрольних заходів за власною ініціативою до планів контрольно – ревізійної роботи підрозділів Служби є періодичність проведення ревізій та перевірок у бюджетних установах, відповідно до закону.

За встановленою практикою, такі ревізії проводяться, зазвичай, не частіше, ніж один раз на три роки.

Вибір таких об’єктів здійснюється з урахуванням інших критеріїв, визначених у Порядку, до яких належать, зокрема, закони, акти та доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Мінфіну, які не потребують термінового виконання без включення планів; звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій та перевірок, які можливо виконати у плановому порядку; пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, Державного казначейства, прийняті ГоловКРУ до виконання; економічна та соціальна важливість питань, які обов’язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період; значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що були спрямовані на виконання бюджетних програм, утримання державних органів; публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном; ймовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі, внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього фінансового контролю, правової неврегульованості економічної діяльності; ініціатива, виявлена підконтрольними установами та їхніми органами управління, прийнята ГоловКРУ до виконання.

 

 

Старший контролер – ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                                 І.О.Філіппова

 

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

Відкриваються лише ті двері, до яких стукають. Кожен має можливість бути почутим.

Телефон довіри" - це засіб зворотного зв'язку із громадськістю, за допомогою якого органи державної контрольно-ревізійної служби мають можливість надавати роз'яснення щодо забезпечення державної фінансової дисципліни, відповідно до повноважень служби. Крім того, інформація, викладена у зверненнях за "телефоном довіри", враховується при плануванні та проведених контрольних заходів.

Нагадуємо, що згідно з Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за:

-         використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;

-          ефективне використання коштів і майна;

-          станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

-          виконання місцевих бюджетів.

Звернутися за номером "телефону довіри" можна протягом робочого часу за номерами:

ГоловКРУ України - (044) 425-38-18.

КРУ в Харківській області 705 43 84, 705 11 08

КРВ в Дергачівському районі 3 11 46.

Графік прийому громадян

Начальник КРВ

в Дергачівському районі

Бондаренко Л. М.                                                   Понеділок з 14.00 по 16.00

 

Заступник начальника КРВ                                   Вівторок з 14.00 по 16.00

 в Дергачівському районі

Самойлова О.В.                                            

 

Заходи впливу до підприємств, під час перевірок в яких виявлено порушення бюджетного законодавства

 

Так, згідно ст.117 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

-         попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунення порушення;

-         зупинення операцій з бюджетними коштами;

-         призупинення бюджетних асигнувань – передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України;

-         зменшення бюджетних асигнувань – передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому КМУ;

-         повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету ;

-         зупинення дії рішення про місцевий бюджет;

-         безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів – передбачає стягнення органами державного казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в т.ч. і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (дотації вирівнювання) місцевим бюджетам на відповідну суму у порядку, встановленому КМУ;

-         інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.

Водночас безпосередньо органами ДКРС застосовуються такі заходи впливу:

1)    попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунути порушення бюджетного законодавства;

2)     зупинення операцій з бюджетними коштами (згідно із п.1 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого Постановою КМУ від 19.01.2011 № 21);

3)    повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету у разі їхнього нецільового використання одержувачами бюджетних коштів (згідно з п.п.2,8 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їхнього нецільового використання, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1163).

 

Контролер-ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                                      І.І.Заріцька

 

 

 

25.05.11

Результати ревізії Вільшанського виробничого управління житлово-комунального господарства

 

                    

За зверненням в. о. начальника Вільшанського виробничого управління житлово-комунального господарства Масютіна Є.Ю. від 18.01.2011 № 85 та відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в Дергачівському районі на І квартал 2011 року, КРВ в Дергачівському районі проведено ревізію фінансово – господарської діяльності Вільшанського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі - Вільшанське ВУЖКГ) за 2010 та завершений звітний період 2011 року. 

Ревізією було встановлено порушень на загальну суму 34695,35 грн., з яких найбільш суттєвим порушенням виявлено списання грошових коштів з каси підприємства без підтверджуючих документів, а саме:

Ревізією дотримання законодавства в ході списання готівки з каси відповідно до видаткових документів встановлено списання готівки без підтвердних документів на загальну суму 10469,83 грн., а саме :

В порушення вимог п. 7.44 та п. 7.47 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637, в період з  01.07.2010 по 02.11.2010 із каси підприємства за видатковими касовими ордерами було видано кошти під звіт водію ВУЖКГ Зуб Е.А. та в.о. начальника ВУЖКГ Фісуну В.А.  на загальну суму 10469,83 грн., якими не пред’явлено документів, що підтверджують витрати    (авансових звітів, товарних чеків, накладних тощо).

Порушення виявлено шляхом співставлення даних корінців чеків на отримання готівки, касової книги, прибуткових та видаткових касових ордерів.

Слід зазначити, що корінці чеків підписані в.о. начальника, гол. інженером ВУЖКГ Фісуном В.А., що свідчить про отримання готівки особисто Фісуном В.А.

Внаслідок допущеного порушення за період з 01.07.2010 по 02.11.2010 Вільшанському ВУЖКГ завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 10469,83 грн. зокрема підзвітною особою Зуб Е.А. на суму 1171,41 грн., та  Фісуном В.А. на суму 9298,42 грн.

Звертаю Вашу увагу на те, що відповідно до ст. 134 Кодексу законів про працю передбачається повна майнова відповідальність працівника стосовно майна підприємства, переданого працівнику під звіт.

Контролер – ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                                       І.І.Заріцька                                   

 

14.02.11

Увага! З 2011 року введено в дію новий Порядок

списання майна бюджетних установ.

 

На виконання Бюджетного кодексу України від 08.07.2010, наказом Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447, затверджено Типову інструкцію про порядок списання майна бюджетних установ (далі – інструкція №447), яка починає застосовуватися із 14.01.2011. Одночасно втратила чинність Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена спільним наказом ДКУ та Мінекономіки від 10.08.2001 № 142/181 (далі – інструкція № 142).

Інструкцією № 447 визначено перелік випадків, у яких вона застосовується, а саме:

-         ліквідація майна (на підставі акта);

-         безоплатна передача;

-         продаж майна.

На відміну від інструкції № 142, у інструкції № 447 визначено, що списання основних засобів здійснюється згідно з Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Зазнав деяких змін і склад постійно діючої комісії для списання майна. Так, до переліку комісії додатково включено досвідчених працівників установи, які добре знають об’єкти, що підлягають списанню. Водночас, матеріально відповідальна особа до складу комісії тепер не включається.

Нова інструкція не містить обмеження щодо неможливості списання об’єктів, на які не нараховано 100% зносу.

При продажу майна бюджетних установ, які відповідно до законодавства виконують функції з управління об’єктами державної власності, поширюється дія Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007 № 803.

 

 

 

Заступник начальника КРВ

 в Дергачівському районі                                                 Самойлова О.В.

 

19.01.11

Про підсумки роботи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області у 2010 році

 

У 2010 році ревізії фінансово-господарської діяльності та перевірки державних закупівель проведено на 1017 об’єктах.

Обсяг охоплених ревізіями і перевірками загальнодержавних та комунальних фінансових і матеріальних ресурсів склав 62,5 млрд. гривень.

Фінансові порушення виявлені на 985 об’єктах або на 97 відсотках перевірених. Загальна сума виявлених фінансових порушень склала 3,9 млрд. грн., з них порушення, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 443,0  млн. грн., що в 4,8 рази  перевищує показник 2009 року.

Так, контрольними заходами на 807 об’єктах або на 79 відсотках від загальної кількості перевірених встановлено недоотримання ресурсів на суму 74,3 млн. грн., яка в 2,9 рази перевищила показник 2009 року.

Нецільові витрати державних ресурсів виявлені на 99 об’єктах або на кожному десятому з перевірених, на суму 35,6 млн. грн., що майже в 4 рази перевищує показник 2009 року.

Незаконні витрати ресурсів виявлені на 919 об’єктах або на 90 відсотках від загальної кількості перевірених, на суму 330,3 млн. грн., що в 5,9 рази більше минулорічного показника.

Недостачі ресурсів встановлені на 340 об’єктах або на кожному третьому з перевірених, на суму 2,8 млн. грн., що в 2,5 рази більше минулорічного показника.

Порушення, що не призвели до втрат, однак є передумовою їх виникнення (заниження і завищення в обліку вартості активів, завищення кредиторської заборгованості, взяття до сплати зобов’язань з перевищенням суми виділених бюджетних асигнувань, оплата за державні кошти вартості товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівлі тощо), встановлені по 837 об’єктах (на 82 відсотках перевірених) на суму 3,5 млрд. грн., що в 2,3 рази більше, ніж в 2009 році, з них 2,8 млрд. грн. - оплата за державні кошти вартості товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівлі.

Вжитими заходами за наслідками ревізій відшкодовано втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 208,9 млн. грн. або 47 відсотків виявлених.

Зокрема, надійшло фінансових ресурсів на суму 47,6 млн. грн. або 64 відсотки донарахованих, відшкодовано і поновлено втрат фінансових і матеріальних ресурсів (незаконних, нецільових витрат та недостач ресурсів) на загальну суму 161,3 тис. грн. або 44 відсотки виявлених.

Усунуто та попереджено порушень, що не призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, на суму 561,9 млн. грн. або 79 відсотків виявлених.

У звітному періоді Контрольно-ревізійним управлінням пред’явлено 132 позови до суду щодо відшкодування винними особами збитків; ініційовано перед органами прокуратури та об’єктами контролю пред’явлення 162 цивільних позовів; до адміністративної відповідальності притягнуто 2872 осіб; на 1161 особу накладено дисциплінарні та матеріальні стягнення.

На розгляд правоохоронним органам передано 522 матеріали контрольних заходів, порушено 127 кримінальних справ.

 

Прес-служба

КРУ в Харківській області

 

Порядок розгляду звернень громадян органами ДКРС

 

    У практиці контрольно – ревізійної роботи нам інколи доводиться розглядати звернення громадян щодо проведення контрольних заходів з питань, які нібито і відносяться до компетенції Служби, однак перевірити їх методами ревізії досить складно, а то й неможливо. Йдеться про ті звернення, в яких порушуються питання типу: як за умови суттєвого недофінансування закладу охорони здоров’я головний лікар збудував собі будинок; чому при затримці з виплатою заробітної плати директор підприємства купив собі власний автомобіль. Інколи при розгляді таких звернень ми маємо стосунки з так званими борцями за справедливість, які не признають жодних результатів ревізій, і все пишуть у різні інстанції про неякісне їх проведення, про проведення ревізій без їх участі і таке інше. Яким чином тоді діяти, адже не все залежить від ревізорів? Нам же не дано права досліджувати джерела доходів фізичних осіб?

    Питання практичної реалізації громадянами наданого їм ст. 40 Конституції України права направляти індивідуальні та колективні письмові звернення (вносити до органів державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб державних органів) регулює Законом України „Про звернення громадян”.

    Відповідно до ч. 1 ст. 5 та ч 3 ст. 7 цього Закону звернення адресуються тим органам державної влади, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі , по що повідомляється громадянину, який подав звернення.

    Під час проведення ревізій в підконтрольних установах органом ДКРС можуть бути перевірені порушені у зверненні громадян лише ті питання, які згідно зі статтями 2, 8 Закону України „Про  державну контрольно – ревізійну службу в Україні” віднесені до його компетенції, зокрема використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взятті зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

    Відповідно до ст. 40 Конституції України громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

    Тому в разі надходження звернень, в яких оскаржуються результати проведених контрольних заходів, керівник органу ДКРС зобов’язаний забезпечити об’єктивний, всебічний і своєчасний розгляд цих звернень.

    Водночас необхідно враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 7 та ч. 2 ст. 8 Закону України „Про звернення громадян”, у разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в 5-денний термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. При цьому не розглядаються звернення осіб, визнаних судом недієздатними, а також повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

    Як відомо, чинне законодавство не передбачає проведення державним органом перевірки на предмет підтвердження (встановлення) авторства звернення, і звісно, нереально при розгляді кожного звернення акцентувати увагу на тому, чи дійсно воно підписано особою, зазначеною у зверненні. Разом з тим, радимо у випадках, коли є сумнів відносно авторства звернення, запрошувати автора звернення для зустрічі або на засідання органу ДКРС, що розглядає звернення, для особистого викладення аргументів особі, що перевіряє заяву чи скаргу.

 

     Головний контролер-ревізор                                                                  Т.І. Безязикова

 

Стаття 164-12 Кримінального  Кодексу України про адміністративні правопорушення - нова редакція.

 

Верховною Радою України прийнято від 08.07.2010 Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Бюджетного кодексу України”.

Так, вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме викладено в новій редакції статтю 164-12 „Порушення бюджетного законодавства”:

- включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань;

- порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;

- здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов’язань, за відсутні підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України;

- порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет) на відповідний рік.

- взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

- включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

- зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунку ( за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

-  зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено Бюджетним кодексом України чи законом про Державний  бюджет України на відповідний рік, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів ( обов’язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів;

- здійснення державних ( місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог Бюджетного кодексу України; прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій;

- розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу України; створення позабюджетних фондів порушення вимог Бюджетного кодексу України щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів;

- надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету  з порушенням вимог Бюджетного кодексу України та/або встановлених умов кредитування бюджету;

- здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання  бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупе5речь Бюджетному кодексу України;

- порушення вимог Бюджетного кодексу України щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету;

- здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до резервного фонду бюджету;

- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на бюджет України на відповідний рік.

За нецільове використання бюджетних коштів адміністративна відповідальність передбачена в частини 5 статті 164-12 нової редакції. Крім того, нова редакція статті містить такий склад правопорушення, як видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.

При цьому зазначити, що мінімальний та максимальний розміри штрафів, передбачених статтею 164-12 КУпАП в новій редакції, не змінилися.  

 

 

 

Старший контролер-ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                  І.О. Філіппова

 

 

 

Всеукраїнський тиждень права.

 

Увага, з 6 по 11 грудня 2010 року в Україні проводиться тиждень права.

Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження від 18.08.2010 № 1680 “Про затвердження плану заходів з проведення у 2010 році Всеукраїнського тижня права”. В свою чергу, були видані відповідні накази ГоловКРУ від 06.09.2010 № 322 та КРУ в Харківській області від 13.09.2010 № 187.

На виконання плану заходів начальником контрольно – ревізійного відділу в Дергачівському районі затверджено графік прийому громадян для надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення з питань реалізації захисту прав людини в межах компетенції органів ДКРС:

 

ГРАФІК

прийому громадян

з 06 по 11 грудня 2010 року

в період

        Всеукраїнського тижня права

 

- Начальник КРВ в Дергачівському районі                          Всі дні тижня

  Бондаренко Лариса Миколаївна                                           з 9 до 12 год.

 

 

-         Заступник начальника КРВ                                               Всі дні тижня

в Дергачівському районі                                                    з 14 до 17 год.

Самойлова Олена Володимирівна                                  

 

 

 

Крім того, у відділі функціонує гаряча лінія “Телефон довіри”.     

 

“Телефони довіри”

Головного контрольно-ревізійного управління України (044)425-38-18 та  425-37-71

Контрольно-ревізійного управління в Харківській області 757-43-04 та 705-11-08

Контрольно-ревізійного відділу в Дергачівському районі  3-03-91   та   3-11-46

  

Про роботу органів ДКРС України за І півріччя 2010 року.

     Протягом січня – червня 2010 року органами ДКРС проведено понад 7,5 тис. контрольних заходів, у ході яких перевірено понад 7,2 тис. об’єктів контролю, у тому числі 4,9 тис. бюджетних установ та організацій. Виявлено порушень фінансово-господарської дисципліни майже у 6,7 тис. підприємств, установ та організацій, що становить 92,9% від загальної кількості перевірених.

     Зокрема, на 4,9 тис. об’єктів виявлено недоотримань (втрат) фінансових ресурсів на загальну суму майже 437,5 млн. грн., у тому числі бюджетами – 285,6 млн. грн.

     Проведеними контрольними заходами майже на 6,1 тис. об’єктів контролю установлено незаконних нецільових витрат та недостач ресурсів на загальну суму понад 1,9 млрд. грн., у тому числі за операціями з бюджетними коштами – на 746,1 млн. грн.

     Втрат фінансових і матеріальних ресурсів, допущених у наслідок неефективних управлінських дій, установлено на 2,3 тис. об’єктів на суму майже 3,2 млрд. грн., утому числі упущених вигод – понад 2.3 млрд. грн., непродуктивних (зайвих) витрат – на 874,1 млн. грн.

     Фінансові порушення, що не призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, виявлено більше ніж на 4,7 тис. об’єктів на суму майже 7,6 млрд. грн., з яких: взяття до сплати зобов’язань, що перевищують бюджетні асигнування, - понад 181,8 млн. грн.; заниження в обліку вартості активів та не взяття їх на баланс – понад 3,3 млрд. грн.; завищення кредиторської заборгованості та зобов’язань перед фізичними та юридичними особами – 60,3млн. грн.; оплата державним коштом вартості товарів, робіт і послуг без проведення процедури закупівлі – понад 1,2 млрд. грн. тощо.    

Заст. начальника КРВ в Дергачівському районі                                               О.В. Самойлова

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

Відкриваються лише ті двері, до яких стукають. Кожен має можливість бути почутим.

Телефон довіри" - це засіб зворотного зв'язку із громадськістю, за допомогою якого органи державної контрольно-ревізійної служби мають можливість надавати роз'яснення щодо забезпечення державної фінансової дисципліни, відповідно до повноважень служби. Крім того, інформація, викладена у зверненнях за "телефоном довіри", враховується при плануванні та проведених контрольних заходів.

Нагадуємо, що згідно з Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за:

-         використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;

-          ефективне використання коштів і майна;

-          станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

-          виконання місцевих бюджетів.

Звернутися за номером "телефону довіри" можна протягом робочого часу за номерами:

ГоловКРУ України - (044) 425-38-18 та (044) 425-37-71.

КРУ в Харківській області 757 43 04, 705 11 08

КРВ в Дергачівському районі 3 11 46.

Графік прийому громадян

Начальник КРВ Бондаренко Л. М.            Понеділок, вівторок з 14.00 по 16.00

 

 

Чи потрібно видавати наказ про облікову політику бюджетним установам?

 

     Перш за все зазначимо, що нормативних документів, які б суворо регламентували зміст або форму наказу про облікову політику чи містили вимоги про обов’язкове складання бюджетними установами такого наказу, немає. Так у ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що відповідно до законодавства та установчих документів до компетенції власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) належать питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, серед яких і встановлення облікової політики.

     У зв’язку з цим, якщо керівник прийняв рішення не видавати такий наказ, своє рішення він може обґрунтувати тим, що нормативними документами передбачено облік усіх здійснюваних установою операцій, тому готувати документ, що дублює законодавчо затверджені норми, не потрібно. У цьому випадку установа може обмежитися графіком документообігу або навіть обійтися без нього, якщо між підрозділами курсує незначна кількість ділових паперів, видавши окреме розпорядження або прописавши відповідні вимоги в посадових інструкціях спеціалістів, які займаються складанням та поданням документів.

     Водночас керівник, виходячи знову ж таки з норми про самостійність прийняття рішення щодо організації бухгалтерського обліку, може визнати за необхідне видання нормативно-розпорядчого документа про облікову політику. Така необхідність виникає тоді, коли в наказі про облікову політику слід відобразити методи оцінки, обліку і процедури, щодо яких нормативно-методологічна база передбачає більше одного варіанта.  

 Провідний контролер-ревізор КРВ в Дергачівському районі Т.І.Капусник

Особливості пред'явлення вимог за результатами ревізій

   Етап формування та пред’явлення до об’єктів контролю вимог щодо усунення виявлених порушень – один з важливих у забезпеченні належної реалізації матеріалів ревізії.

   Пункт 7 статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі – Закон) надає право органам ДКРС пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

   Пункт 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі – Порядок №550), передбачає таку норму: якщо вжиті під час ревізії заходи не забезпечили повного усунення виявлених порушень, тоді орган служби не пізніше 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а в разі надходження заперечень (зауважень) до нього – не пізніше 3 робочих днів після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження), надсилає об’єкту контролю письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

   Отже, висновок напрошується один: в органів ДКРС є не лише право, а й обов'язок надсилати вимоги щодо усунення порушень, більше того – чітко визначені строки, протягом яких вони мають пред’являтися.

   Як передбачено в частині 2 статті 15 Закону, законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.

  Таким чином, надсилаючи вимоги, необхідно дотримуватися строків, передбачених п. 46 порядку №550. Особливу увагу слід звертати на те, щоб вимоги ґрунтувалися лише на фактах, які обґрунтовані в актах ревізії та стосуються питань, що належать компетенції органів ДКРС.

   Вимога має бути чіткою, містити конкретний перелік боржників (підприємство, установа, організація) та/або винних осіб, містити суму, яку вони мають відшкодувати, і куди ця сума повинна надійти після виконання вимоги (до якого бюджету, на які розрахункові рахунки).

   Дотримання цих рекомендацій призведе до полегшення звернення до суду з метою подальшої реалізації матеріалів ревізії. Більше того, законні вимоги, які містять чіткий порядок їх виконання, здебільшого є гарантією прийняття судом рішення на користь органів ДКРС.

   Для забезпечення повного усунення виявлених порушень необхідно звернути увагу ще й на пункт 49 Порядку №550, який передбачає: якщо діями и бездіяльністю працівників об’єкта контролю державі або підконтрольній установі завдана матеріальна шкода, орган Служби ставить вимоги перед курівником об’єкта контролю та органом його управління щодо пред’явлення цивільних позовів до винних осіб. Це значно розширює повноваження органів ДКРС на етапі реалізації матеріалів ревізії, оскільки збільшує коло осіб, до яких можуть пред’являтися вимоги.

   Ефективність усунення порушень залежить від чіткого й неухильного дотримання органами Служби норм Конституції України, Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою кабінетом Міністрів України від 20.04.2006 №550, та інших нормативно-правових актів – як під час проведення контрольно-правових актів, так і на етапі реалізації матеріалів, зокрема на етапі пред’явлення вимог. Адже орган, покликаний здійснювати контроль за дотриманням законодавства, не може сам його порушувати.

Провідний контролер-ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                                   Т.І. Капусник

Контрольно-ревізійна служба надає роз’яснення щодо перевірки вибірковим методом

 

Залежно від повноти охоплення фінансово-господарських операцій, які підлягають перевірці під час проведення контрольного заходу, можна виділити два способи здійснення ревізії – суцільний та вибірковий.

Суцільний спосіб проведення ревізії дозволяє перевіряти зміст усіх завершених операцій, усі без винятку первинні документи, записи в облікових регістрах та звітності за період, що підлягає ревізії. Такий спосіб потребує значних людських ресурсів та часу, тому він застосовується для дослідження найбільш важливих і ризикових ланок фінансово-господарської діяльності, а також у разі виявлення значних порушень або зловживань.

Застосування вибіркового способу допомагає ревізору досліджувати певний обсяг фінансово-господарських операцій та документації в межах ревізійного періоду, в результаті чого ревізор отримує інформацію, на підставі якої формується думка про стан фінансово господарської діяльності за період, що підлягає вивченню. Вибірка операцій і документів для перевірки здійснюється ревізором залежно від періодів та операцій, які несуть у собі потенційну ймовірність порушень (наприклад, наприкінці звітного періоду, під час перерахунку зарплати, при списанні майна).

Слід зазначити, що в разі виявлення порушень при здійсненні фінансово-господарських операцій, що перевірялися вибірковим способом, ревізор забезпечує перевірку таких операцій суцільним способом заради з'ясування повної картини вчиненого порушення та суми завданої матеріальної шкоди (збитків).

Зрештою, проведення ревізії вибірковим способом дозволяє з найменшими витратами отримати результати з доволі високою точністю, що може застосовуватись не тільки для економії часу та ресурсів, а й у разі неможливості застосування суцільного способу проведення ревізії (при дослідженні діяльності великих підприємств із значними обсягами документації, при перевірці тривалих термінів фінансово-господарської діяльності).

Спосіб проведення ревізії визначається окремо щодо кожного питання програми ревізії в робочому плані, який підписується керівником ревізійної групи та затверджується керівником (чи його заступником) органу державної контрольно-ревізійної служби. У такому ж порядку вносяться зміни до нього. В результаті унеможливлюється встановлення способу проведення ревізії з суб’єктивних міркувань ревізора, що передає конкретне питання програми ревізії.

Провідний контролер-ревізор

КРВ в Дергачівському районі                                                      Т.І. Капусник

 

Дисциплінарна відповідальність державного службовця

 

            Загальні положення щодо дисциплінарної відповідальності працівників містяться у КЗпП України (ст.147-149 та ін). Відповідно до КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

            Дисциплінарні стягнення застосовує орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника, а на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, також органами вищого рівня.

            Працівники, які займають виборні посади можуть бути звільнені тільки за рішенням органу ,який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. До дисциплінарного стягнення вдається власник або уповноважений ним орган безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше ніж один місяць з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше ніж шість місяців з дня вчинення проступку.

           До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

          Згідно зі ст. 14 Закону України „Про державну” (далі – Закон про держслужбу) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть бути застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

 

Старший державний фінансовий інспектор              Д.О. Шуляков

в Дергачівському районі

      Які існують підстави для звільнення головного бухгалтера бюджетної   

                                  установи із займаної посади?

         Відповідно до частини третьої ст. 56 бюджетного кодексу України завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби  у бюджетних установах - головного бухгалтера та вимоги щодо його професійно - кваліфікаційного рівня визначає кабінет Міністрів України.

        Призначають та звільняють головного бухгалтера бюджетної установи за погодженням з Державною казначейською службою України відповідно до законодавства про працю з урахуванням  типових професійно - кваліфікованих характеристик головного бухгалтера бюджетної установи, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вимоги до професійно -  кваліфікованого рівня головного бухгалтера бюджетної установи визначені п. 11 постанови Кабінету  Міністрів України від 26.01.2011 № 59 „ Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи”, згідно з яким головний бухгалтер ( особа, що претендує на посаду головного бухгалтера ) повинен відповідати, зокрема, таким вимогам до професійно – кваліфікованого рівня:

- мати повну вищу освіту в галузі економіки та фінансів, стаж роботи        на державній службі, за фахом та на керівних посадах не менш як п’ять років для особи, що претендує на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи;

- мати повну вищу освіту в галузі економіки та фінансів, стаж роботи за фахом та на керівних посадах не менш як три роки – для особи , що претендує на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, яка підпорядкована іншій бюджетній установі.

 У разі, якщо кандидат не відповідає професійно - кваліфікаційним вимогам, установленим Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи,  затвердженим постановою  Кабінетом Міністрів України від 26.01.2011 № 59, органами Державної казначейської служби України у Висновку обґрунтовано зазначається про відмову в погодженні призначення кандидата на посаду головного бухгалтера ( абзац другий пункту 11 Порядку погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого наказом мінфіну України від 21.02.2011 № 214).

Щодо звільнення головного бухгалтера бюджетної установи, який не відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним пп.. 1, 2 п. 11 постанови Кабінету  Міністрів України від 26.01.2011 № 59 „ Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи”, але належним чином виконує свої посадові обов’язки, повідомляємо таке.

згідно з п. 15 Порядку погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого наказом Міністрів України від 21.02.2011 № 124, якщо головний бухгалтер заперечує проти звільнення з підстав, зазначених у п. 2 частині першої ст., 40 Кодексу законів про працю України, то державної казначейської служби України

для з’ясування питання щодо невідповідальності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи:  

       - розглядається обґрунтування підстав, зазначених у поданні керівника , як таких, що перешкоджають перебуванню на займаній посаді цього головного бухгалтера;   

       - з’ясовується, чи проводилась оцінка та у разі її проведення переглядаються результати; 

       - проводиться оцінка ( у разі, якщо вона не проводилась);

       - з’ясовується, чи надходили від головного бухгалтера, стосовно якого порушено питання про звільнення, повідомлення щодо неправомірних розпоряджень керівника бюджетної установи та в разі наявності перегляду результати розгляду таких повідомлень;  

        - у разі потреби ініціюється проведення в установленому порядку контрольного заходу щодо перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності.

За результатами здійснених зазначених заходів органом Державної казначейської служби України надається погодження або відмова у погодженні звільнення з посади головного бухгалтера, що оформляється Висновком. Відмова у погодженні звільнення з посади головного бухгалтера надається у разі, якщо:

         - результати оцінки діяльності головного бухгалтера є задовільним;  

         - підстави, зазначені у поданні керівника, як такі, що перешкоджають перебуванню на займаній посаді цього головного бухгалтера, будуть визначені необґрунтованими;

         - перевіркою порядку ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, у разі її проведення ,порушення не встановлені або є такими, що не свідчать про невідповідність працівника займаній посаді через недостатню кваліфікацію;

          - від головного бухгалтера надходили повідомлення щодо розпоряджень керівника бюджетної установи і за результатами їх розгляду органами Державної казначейської служби України встановлено факт порушення бюджетного законодавства.

інспектор сектору інспектування

в Дергачівському районі   

Харківської об’єднаної Державної

фінансової інспекції                                                           А.Г. Прологаєва

← На головну                                                           

 

Відправити повідомлення : trk_eliton@eliton.org.ua до веб-майстра.
Дата змін: 07.05.2015